- Ясно, чи не так, Хуанес? Каудiльйо не любить жартувати. Коли б ще не це радiо... А так справа набуває поганого характеру. Тим бiльше, що, наскiльки можна собi уявити, Сивий Капiтан не обмежиться, очевидно, однiєю вчорашньою вихваткою, а намагатиметься й далi робити всiлякi капостi. Ми не можемо допустити цього, Хуанес! Ви розумiєте?
Детектив схили" голову: так, вiн добре розумiє! Карло Кабанерос важко зiтхнув:
- Звiсно, велика провина лежить на нашiй секретнiй службi. Вона прогавила все. Адже десь там вiн будував свою машину, йому хтось допомагав, а ми нiчого про те не знали! Гаразд, скажемо, що це вже в минулому. Але й зараз теж не краще. Ця велика автомашина має, очевидно, свою команду. В її членiв є родини. Отож можна знайти кiнцi i про все дiзнатись. А тодi - хлоп, i накрили, Хуанес! Це було б ще ефектнiше!..
Раптом начальник полiцiї випростався в офiцiальнiй позi. Його коротка жирна рука вказала прямо на Мiгеля Хуанеса, що вiд несподiванки здригнувся.
- Пане головний iнспектор управлiння розшуку! За домовленiстю з мiнiстерством внутрiшнiх справ вас призначено особливо уповноваженим по лiквiдацiї злочинця, вiдомого пiд iм'ям Сивого Капiтана!
Мiгель Хуанес виструнчився. Карло Кабанерос тим же тоном вiв далi:
- Вам надається право використовувати наявнi сили полiцiї i жандармерiї. Щодня ви мусите iнформувати мене про наслiдки. Вiдповiдаєте ви особисто перед урядом i самим каудiльйо... хоча й через мене поки що. Зрозумiло?
- Так точно, пане Кабанерос, - вiдчеканив Мiгель Хуанес з готовнiстю, хоч поки що вiн розумiв тiльки одне: начальник полiцiї знайшов спосiб перекласти вiдповiдальнiсть на iншого, а саме на нього, Мiгеля Хуанеса.
- Можете сiсти, пане особливо уповноважений, - вказав начальник полiцiї на крiсло. Голос його помiтно пом'якшав. Мабуть, вiн був задоволений своїм блискучим шаховим ходом.- Це велика честь для вас, мiй друже. В разi успiху - а я не маю сумнiвiв, що ви його досягнете! - вам забезпечено орден Бiлого Орла. Каудiльйо вмiє нагороджувати. Ну, певна рiч, є й чимала вiдповiдальнiсть, гм... Одне слово, вiтаю вас, мiй друже! Пам'ятайте, що Сивий Капiтан - небезпечний ворог. Уже тепер навколо його iменi поширюються всiлякi безглуздi плiтки й чутки. Якщо вiн викине ще кiлька таких колiнець, це стане полiтичною справою! Крiм того, каудiльйо висловив побажання, щоб ми захопили дивну автомашину Сивого Капiтана. її обладнання може бути використане для вiйськових потреб. Отже, спробуйте зробити це, Хуанес. Моя допомога вам забезпечена. Ви, певна рiч, можете просто знищити той "Люцифер" разом з його Сивим Капiтаном. Але краще захопити злочинця живим, а його машину - непошкодженою. Та ви самi прекрасно це розумiєте, так, Хуанес?
Новоспечений особливо уповноважений не встиг вiдповiсти, бо на столi приглушено задзвонив телефон. Пухка рука начальника взяла трубку, недбало пiднесла до вуха.
- Алло! - мовив Карло Кабанерос неуважно. - Що таке? - I в ту ж мить брови його полiзли на лоб, очi збентежено забiгали по кiмнатi.
- Що? - закричав вiн. - Що за безглуздi жарти? Хто це? Я питаю, хто це насмiлюється...
Мiгель Хуанес здивовано поглядав на свого шефа: надто вже швидко змiнився до того спокiйний i навiть лагiдний тон його спiврозмовника. Але ось той помiтив стримане здивування детектива. Рвучким рухом вiн натиснув кнопку бiля телефонного апарата. I тодi настав час розгубитися i особливо уповноваженому. Бо з маленького репродуктора гучномовного телефону, включеного Кабанеросом, чiтко залунав мужнiй голос, такий знайомий пiсля вчорашнiх загадкових подiй на Авеню-дель-Прадо!
- ...повторюю, нiхто з вами не жартує, пане начальник полiцiї. З вами говорить Сивий Капiтан. Я хотiв спочатку тiльки довiдатися про вашi враження вiд першого знайомства з моїм "Люцифером". Але тепер це мене вже не цiкавить, бо я знаю, що й радiо, i газети цiлого свiту - крiм пригнiченої фалангiстами Iберiї, певна рiч! - розповiдають про всi подробицi моєї появи на парадi. Отже, нi вам, нi урядовi не допоможе те, що ви заборонили iберiйським газетам друкувати бодай слово про мене i мого "Люцифера". Крiм того, раз з'явившись, я буду з'являтися i далi, незалежно вiд вашої волi й бажання. I саме про це я хочу дещо сказати вам, якщо ви бажаєте послухати мене.
- Так, так, прошу, говорiть, - видавив iз себе, вiдсапуючись од безсилої лютi, начальник полiцiї. Вiн уже трохи опанував себе. Його налитi кров'ю очицi впилися в обличчя Мiгеля Хуанеса, мов чогось вимагаючи. Проте досвiдченому старшому iнспекторовi управлiння розшуку не треба було нiчого пояснювати. Вiн вiдiйшов убiк, до маленького столика, на якому стояло ще кiлька телефонiв, зняв трубку одного з них i тихенько вiддав якесь розпорядження. Пiсля цього вiн знову прислухався до голосу Сивого Капiтана, не вiднiмаючи, проте, трубку свого телефону вiд вуха.
- Так от, слухайте мене, пане Кабанерос, - продовжував спокiйно таємничий Сивий Капiтан. - Мiж iншим, не раджу вам утруднювати себе i вашу агентуру розшуками, звiдки я до вас дзвоню. Не варто витрачати на це дорогоцiнний час iберiйської полiцiї, я охоче допоможу вам. Я розмовляю з автомата номер три тисячi п'ятнадцять. Це майже за мiстом. Отож поки ви встигнете надiслати сюди когось я закiнчу розмову, майте на увазi!
Швидким рухом Мiгель Хуанес зняв трубку ще з одного апарата i вiддав наказ. Потiм прислухався до першої трубки, коротко вiдповiв i поклав її. Начальник полiцiї, який неспокiйно стежив за його дiями, побачив, як детектив упевнено кивнув головою. За мить крiзь вiдчинене вiкно до них долинув гуркiт потужних полiцейських мотоциклiв, що зразу ж таки почав вiддалятися. Тодi кивнув задоволено головою i Кабанерос. А голос з репродуктора говорив так само спокiйно i врiвноважено:
- Моя розмова з вами триватиме недовго. Наскiльки я розумiю, ви збираєтесь розпочати полювання на мене та на мiй "Люцифер". Мушу вам сказати заздалегiдь, що то буде марна робота. Ви не досягнете успiху. Не шукайте i моїх спiльникiв, їх у мене немає. Не намагайтеся зв'язати мене з комунiстами, бо я не маю нiчого спiльного i з ними. Я iсную сам по собi, нi на кого не спираючись, бо в мене досить власної сили. Але тi, хто намагатиметься пошкодити менi, хай винуватять потiм самих себе. Майте це на увазi, пане Кабанерос! Зараз для мене iснує тiльки одне: мої старi й дуже переконливi рахунки з Фернандесом i його зграєю Я змушу вашого каудiльйо розплатитися повнiстю за цими рахунками, йому нiщо не допоможе! Розплатяться i його поплiчники, нiкуди не втечуть. А щодо решти, тих, хто тiльки змушений був виконувати накази клiки Фернандеса, щоб зберегти на плечах власну голову, - я не маю на них зла. Хай вони нiчого не бояться з мого боку... звiсно, доти, поки вони не стануть менi на перешкодi. Того, хто свiдомо стане на моєму шляху, щоб завадити менi, - я не пожалiю, запевняю вас!.. Ага, сюди наближаються надiсланi вами полiцейськi на мотоциклах? Значить, ви все ж таки вирiшили спробувати схопити мене? Ай-ай-ай, пане начальник полiцiї, я ж вас попереджав, що це нi до чого не приведе!.. Цей перший раз я вам дарую. Але нагадую: надалi не пожалiю нiкого, хто спробує напасти на мене!
