Який жах – цей глухий кут… І Ніна згадала, як вже намагалася змінити долю. Всі подружки повискакували заміж, а вона до двадцяти п’яти в дівках сиділа… Життя без просвітку! Дуже нервувала із того приводу… І раптом зустрівся Іван. Познайомилися в парку на святкуванні Дня незалежності. Хлопець виявився розлученим і впевнив її, що дружина наставляла йому роги. Повірила… Адже ззовні Іван був вельми гарний, усі подружки тоді їй позаздрили. І ось – фінал… Морально від нього – жодної підтримки.. Навпаки, відчувши якісь проблеми чоловік обожнював їх колупати, розколупувати, шпортати, аж допоки не доведе її до розпачу. Денис називав його енергетичним вампіром… Якось п’яний Іван просидів біля її ліжка до п'ятої ранку, і рот його не затулявся… Все говорив, говорив, говорив… Когось ображав, її ображав, лаявся… Проклинав її померлих родичів, і все таке порожнє, брудне, жахливе… От так із вогню потрапила в полум'я… А тепер ще й син… Що з нього виросте? Братиме приклад з батька… Чим все це закінчиться? Чоловіка з цієї хати нікуди не виженеш. Він вчепився в Ніну, як кліщ і не відпустить від себе, аж допоки не виссе з неї всю кров.
«Хотіла змінити долю, а потрапила у пастку», – згадала вона слова з якогось фільму і знову заревіла.
8
Адвокат підсудного Куреник – колишній слідчий, а адвокат потерпілої Щеглова – колишній прокурор. І це – не випадковість. Прокурори, слідчі й оперативні працівники йдуть у хлібну професію після засвоєння методів роботи каральної системи. До того ж корисні знайомства додають таким перекидькам значної ваги. Та каральний менталітет змінити неможливо. Колишні опери й слідчі плутаються в статтях законів, номерах інструкцій, адже вони звикли до своїх «тлумачень». Сидить такий колишній на судовому засіданні і кисне, адже звик вирішувати питання більш, ніж займатися крутійством. Такому адвокатові не досягти мети за допомогою юридичних комбінацій… Адже яка основа діяльності адвоката? Гнучкість, красномовство, вміння оперувати законами. А яке красномовство в оперативного працівника? Звідки воно візьметься?
Про моральні принципи і згадувати незручно…Нікого не дивує, що ще вчора такі захисники зі шкіри геть лізли, аби «злодій сидів у в'язниці», а сьогодні намагаються цих злодіїв відвести від відповідальності, використовуючи свої знання й досвід. Чи можна при цьому не поступаючись совістю бути повноважними представниками й захисниками порушників законів? Чи припустиме таке? Якщо для цих людей моральні принципи нічого не варті, то хіба вони здатні бути адвокатами? Щоб було зрозуміліше, про що йдеться, нехай читач уявить мента Ларіна в іпостасі адвоката. Або ще краще – Жеглова. Ось Жеглов іде собі у краватці, з портфельчиком, приходить на судове засідання і починає захищати бандита. Важко таке уявити, чи не так? Не те, що важко, а неможливо! Неможливо уявити собі кіно, у якому Жеглов перекваліфікувався у адвокати! А чому? Через те, що споконвічно в людей, як в бджіл та мурах, є своє призначення. І як робоча бджола ніколи не стане маткою, так і Жеглову ніколи не стати адвокатом.
А звідси – корупція. Ще будучи в.о. міністра юстиції Сергій Головатий говорив, що адвокати є активними посередниками при дачі хабарів суддям. «20% опитаних людей вважають, що у вартість адвокатських послуг входить дача хабара судді", – відвів резюме пан Головатий, коли ще був при пам’яті. Проте цивілізований світ знає іншу систему, де випускник юридичного вишу стає спочатку адвокатом, а потім займає найскладніший пост судді, бо набагато важче навчитися захищати людей, ніж їх обвинувачувати.
Адвокат – єдиний з учасників судового процесу, чия праця оплачується за усіма законами комерції. В США гонорар за послуги адвокатів встановлюється за згодою сторін у межах встановлених федеральним статутом адвокатських тарифів. Основні юридичні професії у правових системах загального права – це суддя та адвокат. Через те американська юридична освіта зорієнтована на використання права в інтересах захисту клієнта. Судді Верховного суду призначаються із числа баристерів, якщо вони мають не менше 10 років стажу на цій посаді. Щоб розпочати адвокатську діяльність необхідно пройти тривалий шлях. Особа після здобуття середньої освіти відвідує університетський коледж, в якому вона перебуває три або чотири роки. Потім три роки правничої школи, яких в Америці існує близько двохсот. Наступним етапом є насичений курс і екзамен, який провадиться під контролем суду і є серйозним випробуванням, бо лише незначна кількість студентів його витримує. Проте на сьогодні у половини штатів наявність університетського диплома для заняття адвокатською діяльністю не є обов’язковою. Адвокатська діяльність розглядається у США переважно як звичайний бізнес. Урядовий контроль за діяльністю адвокатів фактично відсутній, немає і відомств (крім судів), які б мали до них якесь відношення. Щодо прокурора, то в Україні він призначається державою. Прокурор бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор досліджує докази, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому він керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів. У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення. Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор має право змінити пред'явлене обвинувачення.
У західних країнах прокуратура не має такого самостійного значення, як в Україні. Наприклад, в Німеччині органи прокуратури діють при судах. Генеральному федеральному прокуророві підпорядковуються федеральні прокурори. А всі разом вони підпорядковуються міністрові юстиції. Прокуратура Франції теж перебуває під керівництвом міністра юстиції. При кожному апеляційному суді є генеральний прокурор зі своїми помічниками, який підтримує обвинувачення в загальному суді та суді присяжних. Прокурори офіційно беруть участь у цивільному процесі в судах будь-якої інстанції. Функції генпрокурора в Касаційному суді обмежені лише його виступами в цьому суді. Посадові особи прокуратури подібні до суддівського корпусу: ті й інші іменуються магістратами, отримують однакову підготовку і під час кар’єри переходять відповідно з прокурорів у судді та навпаки. Прокуратура в Японії також входить у систему міністерства юстиції. В Англії органи прокуратури зовсім відсутні, а в США вони входять до складу судової системи.
9
До зруйнованого зуба було огидно доторкатися язиком. Здавалося, навіть підсудні почали зневажливо поглядати, начебто помічали у судді відсутність кутового зуба. Далі тягнути було нікуди, і Ольга зранку поїхала до доктора Єгорова. Той виявився дантистом старої формації і запропонував корінь терміново видаляти і ставити міст. Та навіщо міст? Дарма відпросилася з роботи… Потім ще два дні мацала язиком уламки зуба, а увечері завітала до престижної клініки «Дентина». Там дівчинка на нехитре запитання, скільки коштуватиме лікування одного зуба схопила зошита.
– Записую вас на огляд. Коли зможете прийти?
– Та не треба огляду… Скажіть приблизно ваші ціни. Скільки коштує вилікувати зуб і поставити на нього коронку.
– Ми так не можемо. Записуйтесь на огляд.
– А огляд платний?
– П’ятдесят гривень.
… Зятя напружувати не хотілось… Назавтра її колега порекомендувала доктора Топова. Має власний, обладнаний за останнім словом техніки кабінет, дуже сумлінний і не дере зайвих грошей. Ольга клюнула на цього Топова, і той бадьоро призначив час на завтра і запитав, звідки вона про нього знає. Ольга здивувалася. Звичайно гарні лікарі на завтра не призначають, бо до них не проштовхнутися. Та обирати було ні з чого.
… Доктор Топов, в'юнкий чолов’яга середніх років, приймав у приватному кабінеті під назвою «Білі ікла». Він швидко запропонував поставити штифт, залити його фотополімером і поставити коронку.
– Скільки коштує вся ця робота?
– Десь 600 гривень.
Ольга зітхнула…600 гривень за одного зуба з пластмаси… Та незчулася, як стоматолог вже почав знімати стару пломбу й зачищати канали.
– Два канали, – захитав він головою.
Потім трохи посвердлив і задоволено вигукнув:
– Все, закривайте рота.
– Що все? Обидва канали вже вилікували?
– Так…
– Як це «так»? Звичайно канал лікують у два-три прийоми. Може зробимо знімок?
– Там у вас паста, до верхівки все одно не дістатися… Зараз поставимо штифт.
– А раптом непролікований канал запалиться?
– Та ні. Все буде гаразд.
Подітися було нікуди…. Топов негайно поставив штифта і покликав медсестру. Пишна дівиця з трохи скривленим носом байдуже записувала: такий-то зуб є, такого-то нема, такі-то – пломбовані.
