— У нетутешньому світі люди поводяться так само, як у цьому світі. Якщо так, то в чому сенс нетутешнього світу?
— Сенс нетутешнього світу в тому, щоб переписати минуле тутешнього світу, — відповів Тенґо.
— Хіба можна переписати минуле, як того заманеться?
— Так, можна.
— І ти хочеш переписати минуле?
— А ти не хочеш?
Подруга хитнула головою.
— Я зовсім не хочу переписувати ні минулого, ні історії. Я хочу переписати нашу сучасність.
— Але ж якщо переписати минуле, то, природно, зміниться і сучасне. Бо сучасне формується завдяки накопиченню минулого.
Вона знову глибоко зітхнула. І кілька разів підняла й опустила на долоні прутня — так, ніби випробовувала ліфт.
— Лише одне можна сказати. Ти вундеркінд з математики, маєш розряд із дзюдо і пишеш роман, а проте нічогісінько не розумієш у цьому світі.
Такий висновок особливо Тенґо не здивував. Для нього було, так би мовити, нормальним те, що він нічого не розуміє. Особливого відкриття в цьому він не побачив.
— Ну, гаразд, не розумієш. — Подруга повернулася грудьми до Тенґо. — Ти — мрійливий вчитель математики підготовчої школи, що кожного дня пише роман. Таким будь і далі. Мені дуже подобається твій пісюн. Формою, величиною, відчуттям. Твердий чи м'який. Коли здоровий чи хворий. Тож зараз він належить мені. Так, справді?
— Так, — визнав Тенґо.
— Я, здається, раніше казала, що я страшно ревнива?
— Я це чув. Ревнива понад усяку логіку.
— Понад будь-яку логіку. Здавна постійно такою була. — І почала повільно рухати пальцями. — Я ще раз зроблю його твердим. Ти не заперечуєш?
Тенґо відповів, що не має особливих заперечень.
— Про що ти зараз думаєш?
— Як ти в коледжі слухаєш лекції з англійської літератури.
— Роман «Мартін Чезлвіт». Мені вісімнадцять, одягнена в гарненьку сукню з оборками, волосся — «кінський хвіст». Надзвичайно серйозна дівчина, ще незаймана. Схоже, ніби мова йде про попереднє життя, але, в усякому разі, про відмінність між lunatic та insane я вперше дізналася в коледжі. Ну, то як, така картина тебе збуджує?
— Звичайно, — визнав Тенґо. І, заплющивши очі, уявив собі сукню з оборками і «кінський хвіст». Надзвичайно серйозну студентку, ще незайману. Але ревниву понад будь-яку логіку. Місяць, що осяває Лондон часів Діккенса. Божевільні й лунатики, що гуляють його вулицями. В однакових циліндрах і з однаковими бакенбардами. Як їх можна розрізнити? Тенґо заплющив очі й уже не був певен, до якого світу належить.
Цей світ — як балаган
У стилі «Барнума й Бейлі»,
Та якби ти повірила мені,
Він вигадкою вже не був би.
(«Це лише паперовий Місяць» Е. І. Гарберг і Гарольд Арлен)Аомаме означає «зелений біб»; сан — ввічливе звертання до рівних або старших за віком чи вищих за соціальним станом осіб. (Тут і далі примітки перекладача.)
Адамаме — молодий біб; сорамаме — кінський біб.
Сібуя — один із головних районів Токіо.
Столична швидкісна автострада прокладена на опорах високо над землею.
Кун — звертання до особи, рівної або нижчої за віком чи соціальним станом.
«NHK» — японська державна радіотелекорпорація.
Премія Акутаґави — престижна нагорода, що відкриває молодим талантам дорогу в літературу; присуджується двічі на рік.
Мурасакі Сікібу (978 — 1016) — авторка знаменитого японського класичного роману «Повість про Ґендзі».
Сама — дуже шанобливе звертання до вищої за соціальним станом особи.
Тофу — соєвий сир.
Тян — пестливий суфікс.
Ланґвіне — макаронні вироби з тіста типу спагеті.
Сєнсєй — шанобливе звертання до вчителя тощо.
Кансай — територія навколо Кіото й Осаки.
Mісо — густа маса перекислих соєвих бобів.
Тохоку — місцевість, що охоплює шість східних префектур.
Happy end — щасливий кінець (англ.).
Канто — Токіо з прилеглими до нього шістьма префектурами.
«Кодзікі» («Записи про стародавні діяння») — найстаріша японська історична хроніка; «Xєйке-моноґатарі» («Повість про дім Тайра») — славетний японський епос про боротьбу двох родів — Тайра й Мінамото.
Чарлз Мінґас (1922–1979) — американський джазовий музикант.
Акебоно — досвіток.
Ідеться про випадок, що стався в лютому 1972 року в префектурі Наґано, коли п'ять членів організації «Секіґун» («Червона армія») мали збройну сутичку з поліцією.
Джордж Сел (1897–1970) — американський диригент угорського походження.
Футаматао — роздвоєний хвіст.
Field of savages — поле дикунів.
Сакіґакі — застрільник, ініціатор.
Український переклад давньогрецького оригіналу «Нікомахової етики» Арістотеля належить Ігорю Ставнюку.
Перший рядок пісні «Мої улюблені речі» із згаданого мюзиклу.
«Кондзяку-моноґатарі» («Повісті про минувшину») — збірник японських легенд і народних оповідань першої половини XII ст.
Оґаї Морі (1852–1922) — класик японської літератури.
«Сансьо Даю» — оповідання на історичну тему про те, як родина — жінка й двоє дітей — одного аристократа, що впав у немилість, потрапила в рабство; за його сюжетом відомий японський кінорежисер Кендзі Мідзоґуті створив однойменний фільм.
Епоха Тайсьо — 1912–1926 роки.
ВWV (Bach Werke Verzeichnis) — каталог творів Баха.
Büß und Reu
Knirscht das Sündenherz entzwei,
Dass die Tropfen meiner Zähren
Angenehme Spezerei,
Treuer Jesu, dir gebären.
Від жалю і каяття
Розривається грішне серце,
Щоб краплі моїх сліз
Приємні пахощі,
Вірний Ісусе, тобі народили.
Lacrimae — сльози (лат.).
Джон Даулєнд (1563–1626) — англійський композитор.
Хакама — шаровари.
Біва-хосі — сліпий мандрівний монах, який під звуки струнного інструмента переказував епізоди вищезгаданого епосу.
Сучасна назва — нівхи.
«Чортова дитина» — так у Японії називають маля, що не схоже на своїх батьків або народилося з прорізаними зубами.
Катакана — одна з двох японських азбук; компанії з назвами, написаними «катаканою», мають репутацію менш солідних.
«Нова ера» (англ. New Age) — загальна назва різних окультно-містичних течій, що досягай найбільшого розквіту в 70-ті роки.
Маршал Маклухан (1911–1980) — відомий канадський філософ, теоретик ЗМІ.
Цей афоризм означає, що те, як передається інформація, рівнозначне або навіть важливіше за саму інформацію.