У салоні і каютах пароплаву майже нікого не лиши-
— До побачення!
лося.
Він уже розвернувся, аби піти, коли вона зупини-
Модний цирульник мсьє Очінь збирав свої інстру-
ла його:
менти.
— А скажіть, будь ласка, ви татусеві моєму правду
Мім витирав з обличчя білий грим і червону по-
сказали?
смішку, під якими проявилося досить сумне і втомле-
— Про що це?
не обличчя.
— Як же? — розгубилася Муся. — Ну, про те, що
Муся теж іще лишалася в каюті, збираючи свої ре-
я вам гарним помічником була…
чі, зв’язуючи в охайний оберемок книжки.
Олексій зробив крок до неї, пильно поглянув:
Вона вже готова була вийти, адже на причалі на
— Невже? Не пам’ятаю…
неї вже чекав ескорт у складі трьох офіцерів, призна-
Муся аж підскочила:
чених батьком супроводжувати її на вокзал, як у две-
— Ух, ви! Ну й забирайте!
рі тихо постукали.
— Нестерпний у вас характер, Маріє Матвіївно, —
— Дозволите?
похитав головою Крапка. — Ось пом’янете моє сло-
Муся здивовано скинула брови, оглядаючи Крапку.
во: ніхто з вами не уживеться…
Він зійшов на берег раніше, зібравши всі свої речі.
Муся від гніву аж зв’язку книг з рук зронила.
Навіть не попрощався.
Засопіла.
Тепер він був поголений, у новому костюмі, котрий, Спиною повернулася: мовляв, більше вас не за-
певно, встиг купити у модному магазині на Дериба-
тримую!
сівській, з новою чистою пов’язкою на голові, з-під
З порогу почула тихе:
якої стирчав досить кумедний «їжачок» із зістрижено-
— …але я б спробував…
го довкола рани волосся.
Обернулася, палаючи щоками, мов варений рак:
220
— Це що, пропозиція?! — аж задихнулася. — Так
от знайте: якби я і змогла з кимось ужитися, як ви ви-
словилися, так це лише з доктором Шерлом!
Ухопила книжку з купи, затрясла нею перед носом
нахаби:
Літературно-художнє видання
— Я б тільки йому все життя й служила!
Олексій звів очі вгору, мовляв, ох, вже цей розтри-
клятий Шерл!
Наблизився, висмикнув з її рук пелехату брошурку.
Натомість вийняв із кишені нову, що на причалі
РОЗДОБУДЬКО Ірен
вранці придбав.
Подвійна гра в чотири руки
Узяв з трельяжу перо, макнув у чорнильницю і ви-
Роман
вів на титульній сторінці автограф.
— Ось вам історія свіжіша. Від автора…
Муся…
А що Муся?
Як передати, що з нею сталося цієї самої миті?
Хіба що так: підстрибнула і… давай кулачками мо-
Головний редактор С. С. Скляр
лотити по чім попало — в груди, по плечах.
Завідувач редакції Г. В. Сологуб
Негідник! Зрадник! А вона ж усю дорогу…
Відповідальний за випуск Т. М. Куксова
Але нічого вимовити не встигла, опинившись
Редактор Г. В. Пагутяк
Художній редактор Т. О. Волошина
в обіймах.
Технічний редактор І. О. Гнідая
Хоча ніхто за ними в цю мить і не спостерігав…
Коректор І. Г. Веремій
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Св. № ДК65 від 26.05.2000
61140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20а
E-mail: [email protected]
Від золотого письменника
www.trade.bookclub.ua
України!
Книжка-сповідь, книжка-спогад, книжка-роздум…
Це книжка про життя. Радянське дитинство, студентська мо-
e-mail: [email protected]
лодість, похмурий період «заробляння грошей» у 90-ті, дитячі
спогади про бабусине «абалдєнне» пальто і сукню, яку та ши-
ла для поїздки в Китай до дідуся. А ще про
e-mail: [email protected]
те, що ніколи не треба здаватися, треба ма-
www. trade.bookclub.ua
e-mail: [email protected]
ти власну думку й відстоювати її, допомага-
ти тому, кому гірше, і радіти життю.
Кожен знайде в ній щось для себе, про
себе. Вона і для молодих — аби вони зро-
зуміли, що життя прекрасне і… коротке.
e-mail: [email protected]
І йшли по ньому без страху. І для старших,
www.bookclub.ua
аби вони пригадали своє — таке довге! —
життя. І зрозуміли, що воно — прекрасне.
Ідеальні дружини
чи ідеальні жертви?
Роздобудько І.
Хто з чоловіків не мріяв про ідеальну дру-
Р64
Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудь-
жину? Дружину, яка буде слухняною, по-
кірною та щиро кохатиме свого обранця?
ко ; передм. В. Марченка ; худож. А. Печенізький — Хар-
Знайти таку дуже легко. Треба лише зверну-
ків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. —
тися до ліцею слухняних дружин…
224 с. : іл.
Пат — вихованка ліцею, яку переконують:
ISBN 978-966-14-8438-1 (PDF)
усе, що відбувається за межами закладу, не
варте уваги, а справжнє життя полягає у покірному служінні
Юна Марія Гурчик обожнює дві речі: детективи доктора Шерла та роз-
своєму майбутньому чоловікові. Та випадкове знайомство
слідування загадкових злочинів. Ось і цього разу норовлива генераль-
ська дочка не може відмовитись від нової справи! Убито талановитого
з саксофоністом, який завітав до їхньо го закладу під час роз-
інже нера, а з його дому викрадено креслення нової моделі аероплана.
слідування вбивства однієї з вихованок, відкриває їй очі: те, Ниточка розслідування приводить Мусю до пароплава «Цариця Дніпра».
чого їх навчали, насправді омана і існує ще й інше життя — віль-
Десь на його палубі серед респектабельних пасажирів зачаївся вбивця…
Не вагаючись, відчайдушна дівчина вирушає у смертельно небезпечний
не та прекрасне.
круїз. Під підозрою всі! Та не всі виживуть…
Намагаючись відборонити свою свободу, вона втікає з за-
УДК 821.161.2
кладу й опиняється на вулиці, до якої зовсім не пристосова-
ББК 84.4УКР
на. Чи зможе вона вижити у світі, про який нічого не знає?
Від авторки понад 25 романів
і 6 кіносценаріїв!
Якби можна було повернутися в минуле
і щось змінити — хто про таке не мріяв? На-
віть успішній журналістці й начебто щасли-
вій дружині Ніці є що виправити. Є дівчин-
ка — та це ж сама Ніка, тільки на 30 років
молодша. І є хлопчик — її найкращий друг,
життя якого скінчиться зарано. Завтра він
загине в автокатастрофі, а Ніка помре для телебачення —
пі сля страшного потрясіння почне затинатися. Щоб завадити
цьому, треба вирушити в минуле. І не обов’язково вигаду вати
машину часу — досить просто увійти до свого старого під’їзду…
Ні, вона не з’їхала з глузду, то лікар порадив: вона ж хоче на-
решті припинити затинатися та почути свій голос у прямому
ефірі! Чи чого вона насправді хоче? Урятувати товариша своїх
дитячих ігор? Або у 80-х, у добу дефіциту, стати в чергу за
справжнім коханням?
Два твори в одній книжці!
Мирослава дізналася, що їй лишилося жити
лічені дні. Ця звістка перевернула її світ, і не-
сподівано до неї прийшло прозріння: «вда-
лий» шлюб насправді — суцільний фарс,
а «зразковий» чоловік планомірно вбиває
в ній особистість. Унормоване, «розкладене
по поличках» життя летить шкереберть, і те-
пер Мирослава готова на будь-які авантю-
ри. Та чи зможе вона в цей один-єдиний день стати такою лю-
диною, якою навіть не мріяла бути: зважитися на справжні
вчинки, сміливо подивитися в майбутнє й нарешті відчути ща-
стя? («Все, що я хотіла сьогодні»)
Ірен уже звикла до болю, але раптом їй випала можливість
ризикнути — або відновити можливість рухатися, або і далі
марнувати життя в ліжку. Розум диктував: обери своїм хірур-
гом світило науки, але інтуїція підказувала: довірся молодому
спеціалістові. Винагородою за сміливість стало розуміння, що
її оновлене життя — прекрасне, а попереду приємні несподі-
ванки… («Лікарняна повість»)